Я вдячна, Господи, що є у мене Петя,
Що через нього Ти вирівнюєш мене.
Прости і удали всю мою впертість,
Що до падінь гріховних лиш веде.
Спокійний дух і лагідний бажаю
Завжди я мати, мій Господь і Бог,
Бо Твоє Слово так мене навчає.
Я духом лину до Твоїх висот.
Я вся Твоя! Зміни все в мені,Боже,
Щоб у мені всі бачили Тебе.
Допомогти у цім мені Ти можеш.
Мене ніколи Ти не підведеш.
*****************************
На Тебе ,Господи, кладу свою надію,
Тобі я віддала усі турботи,
Усі проблеми, болі, свої мрії.
Мені Ти допоможеш і в роботі.
Постав же міцно кожну мою думку,
Бо зросту від журби не додається.
Все віддаю в міцну всесильну руку.
Тебе шукаю, Боже мій, всім серцем.
++++++++++++++++++++++++++++++
Всяке лукавство і підступ
З наших сердець удали,
Щоб лицемірство і підлість
Горе-біду не несли.
Дай чистоту нам сердечну,
Чисті думки й сподівання,
Жити могли щоб безпечно
Й славить Тебе спозарання.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 7723 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Идет народ... - Наталия Лупан
Шесть лет назад, в молитве, я неожиданно для себя увидела это видение: толпа народа идет на поклонение огромной иконе, а в стороне стоит Господь Иисус, протягивает к их спинам пронзенные руки и говорит: "Я здесь, Я - Живой" Я бы, возможно, подумала, что это мои фантазии, но в тот момент я абсолютно об этом не думала. но молилась о каких-то своих нуждах...Потом я услышала первую строчку "Идет народ иконе поклониться..." и голос: "Ты должна написать это стихотворение" Я писала его в течение 3 дней, а потом Господь дал мне знамение .что то что я писала было по Его воле... Поэтому, да прославится Живой воскресший Господь Иисус Христос, в Духе Святом прославивший Отца... И я понимаю, что это стихотворение возбудит разные мнения. Но мы все - "рабы ничего не стоящие, исполняющие волю своего Господина" С уважением ко всем читающим - Наталия Лупан.
